Запоріжжя - місто незламних

 - А ви з якого міста?

- 3 Запоріжжя

- А куди виїхали?

- А ми не виїжджали і не плануємо!

- А як же ж ви там живете?.

Ну, як пояснити?))

Жити в прифронтовому Запоріжжі, це коли вдень балістика, вночі шахеди, а зранку С-300 та знову балістика...

Це коли нормальні люди сидять по коридорах чи підвалах, а ти йдеш до вікна, щоб зрозуміти куди летить те, що свистить над тобою...

Це коли чуєш збиття шахедів, та все одно продовжуєш лежати у ліжку гола. А піжаму чи халат почнеш натягувати тільки під «зарево», що освітлює пів кімнати, коли від вибухової хвилі качає стелю... бо то вже щось сильно серйозне... Але все одно, тільки після

повторного

Це коли твоя 30-кілограмова собака трясеться і

пісяється від страху

Це коли в тебе кругова біполярка на фоні всього цього...

Бо ти на ранок спочатку сильно радісна, що жива сама і всі твої близькі... Потім ревеш, бо почитала про

загиблих і поранених. Потім знову радієш, що в тебе цілі вікна і житло, а через кілька хвилин відчуваєш сором по тим самим

причинам.

Це коли панічні атаки та хронічне безсоння.

Це коли кожен день хочеш жити на-повну, як останній! Бо сонечко таке тепле і квіти розпустилися! І повітря на Хортиці таке солодке!

І кава така смачна, а вид на Дніпрогес (навіть

понівечений) такий неймовірний!

Адже, коли живеш у прифронтовому Запоріжжі, то дієслово «ЖИТИ» набирає багато нових сенсів, смаків та бажань...

Бо це найкраще місто на Землі!

І пішли вони нахер ті ……………….. , щоб я через них з цього міста поїхала!

Не дочекаються!!!!!

Автор невідрмий